Розпочалися зйомки телесеріалу «Колапс: як українці зруйнували імперію зла»

Навколо розпаду Радянського Союзу існує чимало міфів та легенд. У документальному серіалі спробують розібратися — чи справді саме українці зруйнували колишню найбільшу східноєвропейську імперію

к повідомляє Суспільне, стартували зйомки нового документального серіалу "Колапс: як українці зруйнували імперію зла", який за сценарієм Суспільного мовника виробляє кінокомпанія "Ессе Продакшн Хаус". Стрічка вийде на телеекрани до 30-річчя незалежності України й розповість про розпад Радянського Союзу та роль українців у цьому процесі.

 

Автором сценарію серіалу є редактор дирекції телебачення Суспільного мовлення, письменник та історик Олександр Зінченко.

"Кілька років тому у Варшаві мене нагороджували премією за книжку "Година папуги". Усі 3,5 години церемонії нагородження переді мною сидів Станіслав Шушкевич. Він очолював Білорусь і разом із Кравчуком та Єльциним у грудні 1991 року виписав СРСР "свідоцтво про смерть" у Біловезькій Пущі.

Серед інших нагороджених я був наймолодшим, і по обличчях присутніх було ясно, що моя промова має бути дуже і дуже короткою. Моя "оскарівська промова" була дуже короткою. Я швидко подякував польською усім причетним і додав: "Користуючись із присутності тут пана президента Шушкевича, хотів би окремо подякувати саме йому: Спасибо, что розвалили СССР! Зала вибухнула сміхом.

Але Станіслав Станіславович потім підійшов і скромно сказав: "Я був на других ролях насправді. СРСР розвалили ви – українці та Кравчук!"" — розповідає Олександр Зінченко.

Олександр Зінченко зазначає, що настав час переосмислити історію руйнації та розпаду СРСР.

"Прийшов час відкрити й порівняти колись секретні документи, свідчення і спогади, перепрочитати й переосмислити цю історію. Можу точно пообіцяти, що кілька міфів буде зруйновано. Можу точно пообіцяти, що багато хто з наших глядачів уперше дізнається про деякі колись секретні факти. Можу точно пообіцяти, що деякі загальновідомі факти будуть повністю переоцінені", — додає автор і сценарист Олександр Зінченко.  

У перших зйомках взяли участь журналіст і письменник Віталій Портніков та письменниця й поетеса Оксана Забужко. Виробництвом телевізійного серіалу за сценарієм Суспільного мовника займається переможець мистецького конкурсу Суспільного кінокомпанія "Ессе Продакшн Хаус". Режисером став Сергій Лисенко, який знімав український історичний бойовик "Екс".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.