Анджеліна Джолі продала на аукціоні картину Черчилля за рекордну для його робіт вартість

Акторка Анджеліна Джолі продала картину колишнього премʼєр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля «Мінарет мечеті Аль-Кутубія» за рекордні для його робіт $11,5 мільйона (£8.3 million).

Про це повідомляється на сайті аукціонного дому Christieʼs.

 

Спочатку полотно, на якому зображена мечеть XII століття в Марракеші з Атласькими горами на задньому плані, оцінювалося у $2—3,4 млн (£1,5—2,5 млн).

Черчилль намалював цей пейзаж у січні 1943 року після зустрічі з президентом США Франкліном Рузвельтом в Касабланці, де відбувалися перемовини керівників країн антигітлерівської коаліції. Два лідери відвідали Марракеш після конференції, щоб Черчилль зміг показати Рузвельту красу міста.

Після цього британський премʼєр намалював пейзаж і подарував його Рузвельту на згадку про поїздку, потім полотно перейшло у спадок його сину Елліоту.

Картина була єдиною, створеною Черчиллем у період Другої світової війни, хоча загалом він за все своє життя намалював понад пів тисячі робіт.

Згодом, за даними CNN, у 2011 році Бред Пітт придбав картину у торговця антикваріатом Білла Рау як подарунок Джолі. Пара розлучилася у 2016 році після двох років офіційного шлюбу.

Рау розповів, що син Рузвельта продав картину в 1960-х, а потім вона більше пʼяти десятиліть зберігалася у Новому Орлеані.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.