Під час будівництва траси на Дніпро знайшли монету хана Тохтамиша

На місці будівництва траси Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка були знайдені предмети, деяким з яких понад 2000 років.

Як повідомляє Укравтодор, Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області організувала виставку артефактів, яка працюватиме цього тижня у Дніпрі.

 

У рамках програми "Велике будівництво" траса Н-31 будується у Полтавській і Дніпропетровській областях, завершити її планується у 2021 році. Відповідно до старих карт, в XVIII-XIX ст. на її місці проходив шлях через постоялі двори, млини і корчми.

"Це підтверджується численними знахідками артефактів цього періоду, серед яких православні та католицькі хрести, місцева кераміка і ручні жорна, монета часів правління Російською імперією Петра I", – повідомляє Укравтодор.

Відвідувачі виставки матимуть можливість побачити найдавніші металеві, крем'яні та кістяні знаряддя праці, унікальну знахідку – бронзову сокиру – кельт, яка належить до епохи фінальної бронзи, наконечники стріл з кістки і бронзи. Різноманітна кераміка представлена древніми ліпними посудинами, уламками давньогрецьких амфор.

Також буде виставлена рідкісна для Приорілля знахідка – монета хана Тохтамиша.

Виставка діятиме для відвідувачів з 1 по 5 березня з 10:00 до 13:00 у Дніпрі по вулиці Воскресенській, 24. Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.