«Велика реставрація»: Фоменко розповіла, як відбирають об'єкти

Програма "Велика реставрація" вже стартувала. У Києві почали реставрувати Національний художній музей, у Львівській області — Олеський замок.

Про це розповіла заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко в ефірі телеканалу "Дом".

 

За словами посадовця, об'єкти для реставрації відбирають згідно зі спеціальним порядком.

"Це мають бути об'єкти зі статусом національного значення. Об'єкти, які можуть стати туристичними атракціями, в яких є вже інфраструктура або є плани, як розвивати інфраструктуру навколо. Дуже важливим елементом є наявність стратегії "пожвавлення" об'єктів після того, як буде завершено реставрацію. Бо сама собою реставрація — це не панацея", — зазначила вона.

Фоменко зауважила, що процес реставрації займає 3-5 років і складається з декількох етапів: підготовка документації, проєктна робота та власне реставрація.

"Дуже важливо, що хороша реставрація — це не нове будівництво. Це абсолютно інші види робіт, і люди, які здійснюють реставраційні роботи, мають особливу кваліфікацію. Реставратор працює над тим, щоб зберегти автентику. Будь-яка заміна матеріалів, фасадів, кольору фасаду неприпустимі в реставрації", — наголосила заступник міністра.


Нагадуємо, що Міністерство культури та інформаційної політики 3 березня почало приймати заявки на участь у відборі проєктів за програмою "Велика реставрація".

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявляв, що в межах програми упродовж трьох років планується відреставрувати та добудувати близько 150 культурних пам'яток в усіх регіонах України.

На "Велику реставрацію" цього року закладено 2 млрд грн.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.