«Велика реставрація»: Фоменко розповіла, як відбирають об'єкти

Програма "Велика реставрація" вже стартувала. У Києві почали реставрувати Національний художній музей, у Львівській області — Олеський замок.

Про це розповіла заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко в ефірі телеканалу "Дом".

 

За словами посадовця, об'єкти для реставрації відбирають згідно зі спеціальним порядком.

"Це мають бути об'єкти зі статусом національного значення. Об'єкти, які можуть стати туристичними атракціями, в яких є вже інфраструктура або є плани, як розвивати інфраструктуру навколо. Дуже важливим елементом є наявність стратегії "пожвавлення" об'єктів після того, як буде завершено реставрацію. Бо сама собою реставрація — це не панацея", — зазначила вона.

Фоменко зауважила, що процес реставрації займає 3-5 років і складається з декількох етапів: підготовка документації, проєктна робота та власне реставрація.

"Дуже важливо, що хороша реставрація — це не нове будівництво. Це абсолютно інші види робіт, і люди, які здійснюють реставраційні роботи, мають особливу кваліфікацію. Реставратор працює над тим, щоб зберегти автентику. Будь-яка заміна матеріалів, фасадів, кольору фасаду неприпустимі в реставрації", — наголосила заступник міністра.


Нагадуємо, що Міністерство культури та інформаційної політики 3 березня почало приймати заявки на участь у відборі проєктів за програмою "Велика реставрація".

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявляв, що в межах програми упродовж трьох років планується відреставрувати та добудувати близько 150 культурних пам'яток в усіх регіонах України.

На "Велику реставрацію" цього року закладено 2 млрд грн.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.