«Меч вікінгів» і казан германського короля: у Львові показали «Скарби Галичини»

У холі сесійної зали Львівської обласної ради представили експозицію з фондів Історико-краєзнавчого музею «Скарби Галичини» - майже 200 артефактів часів енеолітичних поселень.

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради.

 

"Експонати, які ми сьогодні маємо можливість оглядати, тут в стінах обласної ради, є унікальними свідченнями того, що Львівщина з давніх віків була центром розселення і активної діяльності різних народів.

Зверніть увагу на "меч вікінга", на найстаріший кам'яний "смайлик", казан германського короля, на римський посуд та ще майже 200 артефактів – це речі, які знайшли, тут на Західній Україні, у нас під ногами", - зазначила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

 

На виставці екпонуються найцікавіші артефакти пам'яток часів енеолітичних поселень на горах Жупан та Лисівка, в урочищі Лазки поблизу Винників або могильник римського часу в Карові та ще десятки інших.

Серед цих знахідок особливе місце посідає кам'яна плитка із зображенням солярного символу т. зв. "смайлик", яка стала справжнім символом міста Винники.

Загалом ці артефакти – предмети побуту, особисті речі, прикраси, монети, які використовували мешканці міста Львова у XIV – XVIIIст., - були знайдені під час археологічних досліджень у центральній частині міста.

За словами директора Історико-краєзнавчого музею Ігоря Тимця, найвизначнішим серед представлених знахідок є славнозвісний "меч вікінгів", який був переданий музею навесні 2019 року.

"З ним пов'язана цікава детективна історія: чорні археологи зробили спробу незаконно вивезти пам'ятку закордон, але цьому вдалося запобігти", - сказав Тимець.

Тепер меч перебуває на зберіганні в Історико-краєзнавчому музеї.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.