«Меч вікінгів» і казан германського короля: у Львові показали «Скарби Галичини»

У холі сесійної зали Львівської обласної ради представили експозицію з фондів Історико-краєзнавчого музею «Скарби Галичини» - майже 200 артефактів часів енеолітичних поселень.

Про це повідомляє пресслужба Львівської обласної ради.

 

"Експонати, які ми сьогодні маємо можливість оглядати, тут в стінах обласної ради, є унікальними свідченнями того, що Львівщина з давніх віків була центром розселення і активної діяльності різних народів.

Зверніть увагу на "меч вікінга", на найстаріший кам'яний "смайлик", казан германського короля, на римський посуд та ще майже 200 артефактів – це речі, які знайшли, тут на Західній Україні, у нас під ногами", - зазначила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак.

 

На виставці екпонуються найцікавіші артефакти пам'яток часів енеолітичних поселень на горах Жупан та Лисівка, в урочищі Лазки поблизу Винників або могильник римського часу в Карові та ще десятки інших.

Серед цих знахідок особливе місце посідає кам'яна плитка із зображенням солярного символу т. зв. "смайлик", яка стала справжнім символом міста Винники.

Загалом ці артефакти – предмети побуту, особисті речі, прикраси, монети, які використовували мешканці міста Львова у XIV – XVIIIст., - були знайдені під час археологічних досліджень у центральній частині міста.

За словами директора Історико-краєзнавчого музею Ігоря Тимця, найвизначнішим серед представлених знахідок є славнозвісний "меч вікінгів", який був переданий музею навесні 2019 року.

"З ним пов'язана цікава детективна історія: чорні археологи зробили спробу незаконно вивезти пам'ятку закордон, але цьому вдалося запобігти", - сказав Тимець.

Тепер меч перебуває на зберіганні в Історико-краєзнавчому музеї.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.