УІНП випустив п`ятий ролик проєкту «Південь без міфів» — про концепцію «Степова Україна». ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті презентує п'ятий ролик в рамках інформаційно-просвітницької кампанії «Південь без міфів».

Кампанія "Південь без міфів" покликана поширювати історичні знання про минуле степової України та деконструювати російські імперські міфи про історію Північного Причорномор'я, йдеться на сайті УІНП.

 

П`яте відео в анімаційній формі розповідає про концепт "Степова Україна" та які області сучасної України туди входять. Також у ролику закцентовано увагу на тому, як будувались стосунки з сусідніми по степу народами – татарами та османами, зокрема у спільній протидії Російській імперії.

Кампанія #ПівденьБезМіфів покликана розповісти історичні факти про степову Україну, зокрема висвітлити внесок українських козаків та кримських татар у розвиток краю.

Ролик розробила студія Young & Hungry production. Ініціатор та координатор інформаційно-просвітницької кампанії – заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.