Бібліотека Станіслава Вінценза повернулася в Україну

У Львівському історичному музеї відкрилася виставка книг з приватної бібліотеки письменника, філософа, перекладача, Станіслава Вінценза, якого називають «Гомером Гуцульщини».

Експозицію "Вінценз. Бібліотека" складають майже 1000 раритетних видань, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Вінценз повернеться не просто у Львів — він повернеться у центр міста, тому що на його бібліотеку зможуть подивитися люди прямо на площі Ринок, зайшовши в Італійський дворик у будинку Корнякта, піднявшись на другий поверх у прекрасний величний зал, з вікон якого видно серце міста Лева", - зазначив ініціатор виставки народний депутат Микола Княжицький.

Саме його коштом бібліотеку Станіслава Вінценза, в якій є унікальні видання Гомера, Данте, Шекспіра, Платона, вдалося придбати в Німеччині. Серед книг є багато примірників з автографами та посвятами сучасників та приятелів письменника — Єжи Ґедройця, Чеслава Мілоша, Юзефа Чапського, Ґустава Герлінґ-Ґрудзінського, багатьох французьких, німецьких, американських інтелектуалів.

"Визначні письменники підписували книги, даруючи їх Станіславу Вінцензу або його дружині Ірені. Це цілий світ, в якому жили ці люди. І ми вирішили, що допоки ми не маємо дослідницького центру, це має бути доступно, і після виставки передаємо бібліотеку Українському католицькому університету", - сказав Княжицький.

У нещодавно відреставрованій залі Львівського історичного музею поки розмістили лише частину бібліотеки, де вона буде представлена від 8 до 21 лютого. Організацією експозиції опікувалися художники Влодко Костирко та Павло Гудімов. На другому поверсі також презентували виставку світлин про життя Вінценза, звичаї і культуру гуцулів.


Станіслав Вінценз – прозаїк, публіцист, філософ, дослідник культури Гуцульщини. Він народився у 1888 році на Івано-Франківщині. Справою життя Вінценза став тритомник "На високій полонині", науковці порівнють видання з "Іліадою" та "Одісеєю" Гомера. Саме завдяки цій роботі у європейських країнах знають про Гуцульщину.

Вінценз першим в Україні встановив у 1936 році пам'ятник Іванові Франку. У 1939 році НКВД заарештував Вінценза, але невдовзі його звільнили з тюрми. У 1940 році письменник із родиною емігрував. Помер 28 січня 1971 року у Швейцарії. У 1991 році Вінценз та його дружина перепоховані у Кракові.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.