У Музеї науки відкрили інтерактивну виставку до 25-річчя станції «Академік Вернадський»

У столичному Музеї науки відкрилася інтерактивна фотовиставка до 25-річчя передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей», що нині носить ім’я "Академік Вернадський".

У відкритті експозиції "Від "Фарадея" до "Вернадського" взяли участь представники уряду, Національного антарктичного наукового центру, полярники з майбутньої та перших українських антарктичних експедицій, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Євген Дикий із книгою "Справа Василя Стуса"

"Рівно 25 років тому на карті світу з'явилася українська антарктична станція "Академік Вернадський". Для вітчизняної науки відкрилося вікно унікальних можливостей", – сказав на відкритті виставки директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, який також був присутній на виставці, у свою чергу, нагадав, що у 2018 році почалася модернізація станції, і він сподівається, що це оновлення допоможе продовжити ресурс її діяльності ще на 20-25 років. Він запевнив, що МОН сприятиме виділенню державних коштів на подальшу модернізацію та розвиток української антарктичної станції.

На виставці представлені 20 унікальних фото про життя і дослідження українських учених в Антарктиді, 3D-фотозону, відео про природу Антарктиди та полярні артефакти. Більшість світлин, що експонуються, надані учасниками українських експедицій.

Виставка працюватиме в Музеї науки з 6 лютого по 21 березня.


Українська антарктична станція "Академік Вернадський" до 1996 року належала Великій Британії та носила ім'я Фарадея. 6 лютого 1996 р. на станції було урочисто спущено британський прапор та натомість піднято Державний прапор України. Українську станцію назвали на честь видатного вченого, засновника вчення про біосферу та ноосферу, першого президента Академії наук України (1918 р.) Володимира Вернадського.

На о. Галіндез українські вчені ведуть дослідження, обумовлені Меморандумом про передачу станції "Фарадей" Україні. Зокрема, тривають неперервні, започатковані британцями ще в 1947 році метеоспостереження. За 25 років 25 українських експедицій досліджували в Антарктиді зміни клімату, магнітне поле Землі, "озонову діру", динаміку популяцій пінгвінів, пристосування живих організмів до екстремальних полярних умов і т.д.

На станції під час зміни експедицій може працювати до 24 осіб, а штат зимівників зазвичай становить 12 осіб. Науково-дослідний комплекс станції дозволяє здійснювати на сучасному рівні комплексний моніторинг параметрів навколишнього середовища в Антарктиці на всіх рівнях геосфер – від тектоносфери до геокосмосу.

Наразі "Академік Вернадський" – єдина українська антарктична станція.

Загалом лише 30 країн мають свої цілорічні станції в Антарктиді. Для України, окрім престижу на світовій арені, це також велике "вікно можливостей": наші науковці мають змогу долучатися до дослідження проблем планетарного масштабу.

ХХVI Українська антарктична експедиція вирушить на дослідження в березні.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.