У Великій Британії помер 100-річний сер Том Мур, який зібрав мільйони на боротьбу з пандемією

У Великій Британії помер капітан сер Том Мур, ветеран Другої світової війни, який зібрав мільйони на боротьбу з пандемією коронавірусу. Йому було 100 років, останнім часом він хворів на коронавірус

Напередодні свого 100-річчя він пройшов 100 кіл довкола свого будинку, щоб зібрати гроші на підтримку медиків та віддячити їм. Ці кола він робив на ходунках, адже перед тим пройшов курс лікування від раку і відновлював рухливість зламаного стегна.

Столітній ювілей ветерана Королівських ВПС Томаса Мура у квітні минулого року відзначили польотом літаків над його будинком і привітанням прем'єр-міністра. Він також отримав почесне звання полковника.

А у липні капітан Том Мур отримав лицарське звання від королеви Єлизавети ІІ.

Його дочка Ханна Інграм-Мур заявила, що усі четверо дітей капітана Мура мали можливість провести час з ним і спілкуватися в останні дні, а турбота лікарів про нього була "надзвичайною".

 
PA MEDIA

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.