У Черкасах будуть вулиці Бандери, Стуса і Мазепи

Депутати Черкаської міської ради на засіданні 25 лютого проголосували за перейменування восьми вулиць та провулків міста

Як повідомляє Суспільне, "за" проголосували 26 депутатів.

За словами директора департаменту архітектури та містобудування Артура Савіна, проєкт рішення було підготовлено відповідно до рекомендацій топонімічної комісії.

У проекті рішенні йдеться про те, що таке перейменування актуальне у зв'язку з поверненням історичних назв вулиць та провулків міста та історичних подій, що відбулися в України на засіданнях комісії з питань найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів, інших споруд, розташованих на території міста та встановлення пам'ятних знаків, меморіальних дошок у місті Черкаси ради (протоколи засідання топонімічної комісії від 15 грудня 2016 року, від 17 лютого 2017 року та від 04 квітня 2017 року) були підготовлені пропозиції щодо перейменування вулиць та провулків у місті Черкаси.

вулиця Волкова вулиця Івана Мазепи
вулиця Крилова вулиця Василя Стуса
вулиця Можайського вулиця Степана Бандери
вулиця Титова вулиця Титарна
вулиця Стасова вулиця Митрополита Липківського
вулиця Пацаєва вулиця Петра Дорошенка
вулиця Добровольського вулиця Сінна
провулок Невського провулок Хмільник
 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.