Усі розділи
Допомогти проекту

Локальна історія розробила інтерактивну мапу місцями життя і творчости Лесі Українки

Літературознавиця Віра Агєєва позначила на мапі 20 міст світу, де відбулися переломні події у житті письменниці

25 лютого 2021

На сайті проєкту Локальна історія запущено Інтерактивну мапу місцями життя і творчости Лесі Українки.

Відвідувачі можуть мандрувати Волинню, Галичиною, Києвом, Полтавщиною, Кримом, Грузією, Єгиптом, Італією.

"Ми знаємо її як Українку. І часто замикаємо у кордонах України. Ще частіше шкодуємо через хворобу, яка вбила її молодою. Попри те, Лариса Косач за свої 42 роки не мала меж. Ані географічних, ані літературних. Озеро Нечимне на Волині надихнуло її на "Лісову пісню", а "Камінного господаря", дії якого відбуваються в Іспанії, завершила у Грузії.

У Лесиних маршрутах, які склала літературознавиця Віра Агеєва, перелічено понад 20 міст світу, де відбулися переломні події у житті письменниці. Ця мапа про те, як Леся Українка вийшла далеко за межі України, при цьому України не втратила" - зазначили упорядники.

 
Теми
Дивіться також
В Азербайджані видали драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня»
Один з будинків Косачів закрили на реставрацію
Держархів зарубіжної україніки презентував виставку до ювілею Лесі Українки
У Шепетівці відкрили меморіальну дошку Лесі Українці
Освітяни діаспори підготували відеопроєкт про закордонні подорожі Лесі Українки. ВІДЕО
Тексти

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.
28 березня 2025 — Олександр Скрипник

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.
26 березня 2025 — Наталя Ємченко

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.
20 березня 2025 — Святослав Липовецький

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.
18 березня 2025 — Володимир Філенко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
31 березня, 09:16

"Хартія" запрошує істориків на посаду інструктора з гуманітарної підготовки та історико-ідеологічного навчання

29 березня, 11:51

Дослідників запрошують опрацювати документи самвидаву з приватного архіву Анатолія Шацького

29 березня, 10:30

Памʼятне місце Сирецького нацистського концтабору не внесуть до Державного реєстру нерухомих памʼяток

28 березня, 10:07

У Києві відкрилася виставка "Гривня. Більше ніж гроші"

Всі новини