УІНП представить новий законопроєкт про свята і дати

Проєкт Закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні», над яким працював Український інститут національної пам’яті, вже у березні буде винесений на громадське обговорення.

Про це повідомив голова УІНП Антон Дробович під час презентації звіту за 2020 рік, передає кореспондент Укрінформу.

"За звітний рік було розроблено або допрацьовано 11 нормативно-правових актів, з яких три – це законопроєкти і вісім проєктів постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів. Зокрема, йдеться про проєкт Закону "Про свята, пам'ятні дати і скорботні дні", який після 8 березня передамо Міністерству культури та інформаційної політики для опрацювання і подальшого громадського обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що ще два законопроєкти, над якими працював УІНП, невдовзі будуть передані на розгляд Верховної Ради. Зокрема, законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища" уже внесений у план роботи сесії і найближчим часом буде розглянутий у першому читанні.

"Проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу", над яким ми працювали спільно з Міністерством ветеранів і Міністерством оборони, також на фінальній стадії. Очікується, що найближчим часом він буде внесений Президентом на розгляд Верховної Ради", - зазначив Дробович.

 
Теми

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.