На Волині випадково знайшли підземелля XVIII сторіччя

У Володимирі-Волинському в суботу, 20 лютого, поблизу будівлі міської ради утворилося провалля. Після обстеження з'ясувалося, що воно веде до підземелля, орієнтовно XVIII сторіччя

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу міськради Володимира-Волинського.

"Оскільки там (у проваллі. - ред.) помітили цегляну кладку, було вирішено звернутись за консультацією до спеціалістів. 23 лютого на запрошення працівників історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир" до Володимира-Волинського прибув науковий співробітник Охоронної археологічної служби України Віктор Баюк", - зазначили в міськраді.

Під час обстеження фахівці зафіксували наявність підземного архітектурного-археологічного об'єкта розмірами 6,3х4,2 м та висотою до 2,5 м.

Приміщення обмуроване випаленою цеглою розмірами 29х15,5х6,5 см, склепіння циліндричне та хрещате.

Також виявлено господарські ніші, повітряні продухи та прохід, що, ймовірно, з'єднує об'єкт з іншими підземеллями.

Наразі складено акт обстеження і надані рекомендації щодо подальших робіт, але зрозуміло, що об'єкт потребує ґрунтовнішого дослідження, зауважили в мерії.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.