УІНП долучається до відзначення 150-річчя Лесі Українки

З 23 лютого на онлайн-ресурсах Українського інституту національної пам’яті розпочинається цикл інформаційних заходів про Лесю Українку

Як повідомляє пресслужба УІНП, 23 лютого відбудеться онлайн-зустріч "Леся Українка єднає", учасники якої представлятимуть Київ, Луцьк, Полтаву, Вінницю, Одесу, передає Укрінформ.

 

У п'ятницю, 26 лютого, з 15:30 до 16:30, письменник і публіцист, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор,​ голова Вченої ради Національного університету "Острозька академія" Петро Кралюк прочитає онлайн-лекцію "Леся Українка як євроінтегратор".

"Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм, натомість лекція Петра Кралюка покликана розкрити неймовірну ерудицію Лесі Українки та її прекрасне знання західноєвропейської культури, яка й мала вплив на письменницю. Вона розпочне цикл лекцій, присвячених постаті Лесі, що триватимуть упродовж року й транслюватимуться на фейсбук-сторінці інституту", - ідеться в повідомленні.

Також упродовж цього тижня з публікацій на онлайн-ресурсах інституту можна буде дізнатися цікаві факти про Лесю Українку, про її маловідомі твори, а також пройти тест, щоб оцінити свої знання про поетесу.

Матеріали супроводжуватиме візуалізація, яку інститут створив на основі айдентики, розробленої агенцією Postmen за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і Державного агентства України з питань мистецтв і мистецької освіти в рамках проєкту "Леся Українка: 150 імен".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.