УІНП долучається до відзначення 150-річчя Лесі Українки

З 23 лютого на онлайн-ресурсах Українського інституту національної пам’яті розпочинається цикл інформаційних заходів про Лесю Українку

Як повідомляє пресслужба УІНП, 23 лютого відбудеться онлайн-зустріч "Леся Українка єднає", учасники якої представлятимуть Київ, Луцьк, Полтаву, Вінницю, Одесу, передає Укрінформ.

 

У п'ятницю, 26 лютого, з 15:30 до 16:30, письменник і публіцист, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор,​ голова Вченої ради Національного університету "Острозька академія" Петро Кралюк прочитає онлайн-лекцію "Леся Українка як євроінтегратор".

"Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм, натомість лекція Петра Кралюка покликана розкрити неймовірну ерудицію Лесі Українки та її прекрасне знання західноєвропейської культури, яка й мала вплив на письменницю. Вона розпочне цикл лекцій, присвячених постаті Лесі, що триватимуть упродовж року й транслюватимуться на фейсбук-сторінці інституту", - ідеться в повідомленні.

Також упродовж цього тижня з публікацій на онлайн-ресурсах інституту можна буде дізнатися цікаві факти про Лесю Українку, про її маловідомі твори, а також пройти тест, щоб оцінити свої знання про поетесу.

Матеріали супроводжуватиме візуалізація, яку інститут створив на основі айдентики, розробленої агенцією Postmen за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і Державного агентства України з питань мистецтв і мистецької освіти в рамках проєкту "Леся Українка: 150 імен".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.