PEN Ukraine запустив флешмоб до 150-річчя Лесі Українки

З нагоди 150-річчя від дня народження поетеси, культурної діячки та перекладачки Лесі Українки, що відзначатиметься 25 лютого, Український ПЕН запустив флешмоб.

Про це повідомляється на сторінці PEN Ukraine у Фейсбуці.

 

"Флешмоб у соцмережах покликаний привернути увагу до постаті Лариси Косач та актуалізувати її творчість. Флешмоб триватиме з 22 до 28 лютого", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, щоб взяти участь, треба записати на відео власне прочитання улюблених рядків із поезій, драматичних творів чи листів Лесі Українки – обрати фрагмент для читання рекомендують за посиланням або на власний розсуд із доробку авторки. Потім опублікувати його на своїй сторінці у Фейсбуці чи Інстаграмі, доодавши хештег #Українка150 та позначивши PEN Ukraine.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.