В Іспанії робітники під час ремонту бару виявили турецькі лазні

У іспанському місті Севілья під час проведення ремонту в одному з барів були виявлені залишки турецьких лазень XII століття. Робітники натрапили на давню споруду, коли зняли шар штукатурки зі склепінчастої стелі.

Власники закладу запросили археолога, який підтвердив унікальність знахідки, повідомляє The Guardian.

 

Бар під назвою "Пивоварня Хіральда", розташований біля Севільського кафедрального собору, відчинив свої двері ще в 1923 році. Господарі "Хіральди" вирішили зробити ремонт під час локдауну через пандемію коронавірусу влітку 2020-го.

Залишки лазень добре збереглися. На білому вапняному тлі вигравірувані геометричні візерунки, а у стелі виконані отвори у формі восьмикутних зірок. Лазні являють собою вишуканий зразок архітектури XII століття, коли династія Альмохадів правила більшою частиною території, яка зараз входить до складу Іспанії та Португалії.

За словами археолога Альваро Хіменеса, у знайдених у "Хіральді" лазнях збереглося більше елементів орнаменту, ніж у всіх виявлених раніше лазнях на Піренейському півострові.

"Досі це був досить відомий бар, але тепер люди зможуть зайти і випити пива або келих вина в закладі, який також є турецькою лазнею XII століття", — заявив один із власників "Хіральди" Антоніо Кастро. Бар знову відчинить свої двері для відвідувачів у березні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.