Як НКВД ламало Валер’яна Підмогильного: документи зі справи онлайн

Ордер на обшук у будинку «Слово», згадки про роман «Місто» під час допитів, анкети, протоколи, постанови — до 120-річчя автора першого українського урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного опублікували документи з його архівної справи

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ публікує 40 документів з архівно-кримінальної справи письменника. Документи можна переглянути на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • протокол особистого обшуку письменника;
  • анкета обвинуваченого Валер'яна Підмогильного;
  • протоколи допиту про перебування у Німеччині та Чехії; 
  • постанови про конфіскацію та знищення листування письменника;
  • ордери на обшук у квартирі Валер'яна Підмогильного та його арешт;
  • обвинувальний висновок, особливості діяльності, речові докази по справі учасників "Української комуністичної партії (боротьбистів)";
  • протокол проведення "очної" ставки між Підмогильним та письменником Епіком; 
  • документ про реабілітацію Валер'яна Підмогильного та 16-ти учасників "Української комуністичної партії (боротьбистів)" та інше.

Також до колекції ввійшли документи з Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва та особисті документи письменника з архівів, які зберігаються у родині нащадків його дружини. 

Документи збірки містять згадки про тогочасний літературний процес та його діячів. Зокрема, в одному з протоколів допиту Валер'ян Підмогильний називає літературну організацію "МАРС" "пасивною та рихлою". В іншому протоколі містяться слова письменника про отриману від невідомого йому адресата з Німеччини бандероль з німецькомовним перекладом двох розділів роману "Місто".

У протоколі допиту 11 грудня 1934 року Валер'ян Підмогильний спростовує закиди НКВД про терористичну діяльність, завершуючи допит словами "Винним себе не визнаю". Однак рівно за місяць письменник "зізнається", що нібито вважає терор ефективним методом боротьби.

Документи публікуються в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.