Білоруси опублікували протоколи власного уряду за 1918 рік

У книзі публікуються протоколи засідань Народного секретаріату Білоруської Народної Республіки, що діяв в Мінську з лютого по листопад 1918 року

У січні 2021 року вийшла перша книга другого тому видання "Архіви Білоруської Народної Республіки". У книзі публікуються джерела з історії білоруського національного руху, що мають велике значення для історичної науки, - протоколи засідань Народного секретаріату Білоруської Народної Республіки, що діяв в Мінську з лютого по листопад 1918 р. Ці документи зберігаються в Державному архіві Російської Федерації і завдяки цій публікації вперше введені у науковий обіг.

Книга продовжує серію "Архіви Білоруської Народної Республіки", започатковану Сяргеєм Шупою у 1998 році. Перший том серії базувався на документах Литовського центрального державного архіву. У другому томі будуть розміщені документи з історії Білоруської Народної Республіки з Державного архіву Російської Федерації.

Опубліковані документи відображають міжнародну, політичну, економічну, культурну діяльність уряду Білоруської Народної Республіки, а також багато інших аспектів історії білоруського національного руху в 1918 році.

Видання адресоване дослідникам, викладачам, студентам, усім, хто цікавиться історією Білорусі.

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР