АНОНС. Вебінар «Френсіс Фукуяма: уроки українського шляху до демократії»

Вебінар є частиною циклу семінарів з українознавства Українського наукового інституту Гарвардського університету

3 лютого о 19 годині (за київським часом) відбудеться вебінар "Френсіс Фукуяма: уроки українського шляху до демократії", організований Українським науковим інститутом Гарвардського університету

Після Революції гідності в 2013-14 роках очікування демократичних реформ були великими. Україна мала певні успіхи в період після Майдану, але також мала серйозні невдачі у своєму процесі реформ. Для деяких революція не закінчилася, а продовжується, оскільки країна формує своє демократичне майбутнє.

Френсіс Фукуяма обговорить три основні уроки, які можна отримати з досвіду України на шляху до демократії:

1) Важливість активного громадянського суспільства

2) Важливість управління та здійснення демократичної влади

3) Влада та контроль за корупцією

Вебінар можна слухати на ютуб-каналі (англійькою мовою) або у Zoom (з перекладом на українську мову).

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.