Голова Держархівслужби Хромов: «Давайте разом поповнювати національний архівний фонд»

Анатолій Хромов закликає дарувати архівам історичні документи

Голова Державної архівної служби Анатолій Хромов особисто придбав на антикварних аукціонах та передав Державному архіву Одеської області шість артефактів.

Це документи 1902-1920 років про навчання Лідії Балаш в Одеському міському дівочому училищі. Ці свідоцтва, атестати, виписки з метрик та інші історичні документи за результами перевірки ніколи не належали до архівного фонду, але за рішенням Експертно-перевірної комісії архіву беззаперечно мають бути прийняти на державне зберігання та стати частиною культурного надбання українського народу!

"Друзі, давайте разом поповнювати національний архівний фонд! Врешті, набагато приємніше дарувати артефакти для суспільної користі та загального доступу, ніж тремтіти над ними в приватних зібраннях!" - написав Анатолій Хромов на своїй сторінці у Фейсбуці.

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.