На відновлення шпиля Нотр-Даму піде до тисячі вікових дубів

Згідно з обіцянками президента Франції Еммануеля Макрона, 850-річний собор, в тому числі його 96-метровий шпиль, буде повністю відреставрований до 2024 року

Про це повідомляє  НВ з посиланням на The Guardian.

 

Шпиль — один з найскладніших для відновлення елементів архітектурної пам'ятки. Відразу після пожежі Макрон повідомив, що той буде замінений сучасним аналогом. Однак в липні 2020 року президент зазначив, що шпиль все-таки буде реставровано в точній відповідності з його "попередником" 1859 року.

Дерева, які підуть на відновлення шпиля, мають бути від 50 до 90 сантиметрів в діаметрі і від 8 до 14 метрів у висоту. Їх необхідно зрубати до кінця березня, поки сік не піднявся вгору деревом, інакше деревина буде занадто вологою. Перед тим, як нарізати їх на балки, стовбурам дадуть просохнути — на це піде до 18 місяців, зазначили в британському виданні.

"Йдеться про давню лісову спадщину — не про 20-річні дерева, а про дуже старі, включаючи насадження, з яких королі минулих днів наказували будувати кораблі, щоб забезпечити велич французького флоту. Водночас, залишаючи інші дерева рости впродовж ще тривалого часу, ми також висаджуємо нові, щоб майбутні покоління могли створювати з них власні неперевершені роботи", — сказала в коментарі Le Parisien заступниця директора Національного управління лісів Домініка де Вільбон.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.