Російський суд залишив у силі вирок історику Юрію Дмитрієву

Юрія Дмитрієва переслідують в Росії за дослідження сталінських репресій та збереження історичної пам'яті

Про це повідомив Центр громадянських свобод.

 

Юрій Дмитрієв багато років шукав розстрільні поховання та укладав списки тисяч убитих людей, у тому числі - представників українського розстріляного відродження. Саме завдяки йому світ дізнався про те, як загинули Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний та інші українські генії. Дмитрієв сам виявив урочище Сандармох в Карелії, де були таємно вбиті в'язні Соловецького табору особливого призначення. Завдяки йому на цьому місці були проведені наукові роботи, а після - зведені меморіали.

Однак, радянський репресивний режим відродився в особі путінського режиму в Росії. Історія радянських репресій знову стала повторюватися, а вчені, що розкривали страшні злочини - знову піддаються переслідуванням.

Стосовно Юрія Дмитрієва було порушено абсурдну кримінальну справу за статтею про насильство над прийомною дочкою. Саме такі звинувачення були вибрані не випадково. Мета цієї кримінальної справи - брудний наклеп і дискредитація не тільки самого Дмитрієва, а й його історичних робіт, а також об'єднання Меморіал, яке, крім іншого, займається дослідженням сталінських репресій. Справу Дмитрієва активно використовували російські пропагандисти на ТБ, зокрема, у контексті дискредитації всіх російських правозахисників та істориків.

Влітку 2020 року, напередодні вироку Дмитрієву, український Центр громадянських свобод запустив онлайн акцію #UkraineStandWithDmitriev на підтримку історика. В акції солідарності взяли участь безліч українських активістів, істориків, вчених і політиків. У Верховній Раді України пролунала заява групи депутатів на підтримку і солідарність з Юрієм.

Незважаючи на це, російський суд спочатку виніс обвинувальний вирок історику і відправив його в колонію на 3,5 роки, а потім, в апеляції, яку подала сторона захисту, і зовсім збільшив термін до безпрецедентних 13 років позбавлення волі. Таке рішення, фактично, можна назвати смертним вироком для 65 річного вченого.

Сьогодні колегія з трьох суддів на чолі з Сергієм Жерновим залишила касаційну скаргу без задоволення. Після оголошення в залі пролунали крики "Ганьба і люстрація!". Адвокат Віктор Ануфрієв сказав журналістам, що вирок буде оскаржений у Верховному суді. На його думку, "в правовій державі такого вироку бути не може".

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.