Російський суд залишив у силі вирок історику Юрію Дмитрієву

Юрія Дмитрієва переслідують в Росії за дослідження сталінських репресій та збереження історичної пам'яті

Про це повідомив Центр громадянських свобод.

 

Юрій Дмитрієв багато років шукав розстрільні поховання та укладав списки тисяч убитих людей, у тому числі - представників українського розстріляного відродження. Саме завдяки йому світ дізнався про те, як загинули Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний та інші українські генії. Дмитрієв сам виявив урочище Сандармох в Карелії, де були таємно вбиті в'язні Соловецького табору особливого призначення. Завдяки йому на цьому місці були проведені наукові роботи, а після - зведені меморіали.

Однак, радянський репресивний режим відродився в особі путінського режиму в Росії. Історія радянських репресій знову стала повторюватися, а вчені, що розкривали страшні злочини - знову піддаються переслідуванням.

Стосовно Юрія Дмитрієва було порушено абсурдну кримінальну справу за статтею про насильство над прийомною дочкою. Саме такі звинувачення були вибрані не випадково. Мета цієї кримінальної справи - брудний наклеп і дискредитація не тільки самого Дмитрієва, а й його історичних робіт, а також об'єднання Меморіал, яке, крім іншого, займається дослідженням сталінських репресій. Справу Дмитрієва активно використовували російські пропагандисти на ТБ, зокрема, у контексті дискредитації всіх російських правозахисників та істориків.

Влітку 2020 року, напередодні вироку Дмитрієву, український Центр громадянських свобод запустив онлайн акцію #UkraineStandWithDmitriev на підтримку історика. В акції солідарності взяли участь безліч українських активістів, істориків, вчених і політиків. У Верховній Раді України пролунала заява групи депутатів на підтримку і солідарність з Юрієм.

Незважаючи на це, російський суд спочатку виніс обвинувальний вирок історику і відправив його в колонію на 3,5 роки, а потім, в апеляції, яку подала сторона захисту, і зовсім збільшив термін до безпрецедентних 13 років позбавлення волі. Таке рішення, фактично, можна назвати смертним вироком для 65 річного вченого.

Сьогодні колегія з трьох суддів на чолі з Сергієм Жерновим залишила касаційну скаргу без задоволення. Після оголошення в залі пролунали крики "Ганьба і люстрація!". Адвокат Віктор Ануфрієв сказав журналістам, що вирок буде оскаржений у Верховному суді. На його думку, "в правовій державі такого вироку бути не може".

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.