В Українському домі стартує мистецький проєкт до 150-річчя Лесі Українки

У Києві в Українському домі 25 лютого стартує мистецький проєкт до 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Про це в інтерв'ю Укрінформу повідомила голова Держагентства з питань мистецтв та мистецької освіти Галина Григоренко.

За її словами, до проєкту залучені більш як 20 музейних інституцій, а також Національний банк України.

Як пояснила Григоренко, у проєкті бере участь Нацбанк, адже "у найбільшому обсязі зараз в обігу в Україні 200-гривнева купюра, вона найпопулярніша, і, як відомо, чотири покоління цієї купюри містили образ Лесі Українки та відображали її в різний спосіб, і це дуже цікаво".

За словами голови Держагентства, куратором проєкту є Павло Гудімов, йому "цікаво було прослідкувати, як ми бачимо Лесю Українку, починаючи від портретів її сучасників, які зображали її ще прижиттєві портрети, до цієї 200-гривневої купюри – це портрет, з яким ми стикаємося щодня, ми, сучасні українці. Як змінювалося наше уявлення, як її зображали художники, її сучасники, а пізніше автори її портретів у підручниках української літератури або в ілюстраціях до її творів. Оця еволюція образу – це надзвичайно цікава історія".

Галина Григоренко
Галина Григоренко
Укрінформ

Як повідомила Григоренко, проєкт стартує "в день народження Лариси Петрівни, 25 лютого, і триватиме протягом більш як десяти днів. Офіційне відкриття відбудеться з дотриманням карантинних обмежень, й участь у ньому, на жаль, буде лише по запрошеннях. А далі це буде відкритий простір – аж до 8 березня включно. Це і виставковий проєкт..., і відеозапис перформанса Влада Троїцького, який транслюватимуть завдяки нашим партнерам із Суспільного телебачення. Сподіваємося, що це побачить якомога більша кількість українців".

Як додала голова Держагентства, паралельно відбуватиметься Косач-talks – "літературно-дискусійні платформи, в яких візьмуть участь, напевно, всі найвідоміші дослідники творчості Лесі Українки. Це Оксана Забужко, Віра Агєєва, Тамара Гундорова й ті упорядники, які працювали над повним зібранням її творів. 14 томів підготовлено Волинським національниим університетом до друку.

Будуть дискусії, будуть поетичні читання, буде окрема дитяча програма. Буде представлення тизеру мультфільму "Мавка", який має вийти у 2022 році".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.