МКІП підготувало законопроєкт щодо збереження культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики підготувало законопроєкт для збереження та розвитку історично культурної спадщини, який дасть змогу залучати приватні інвестиції у цю сферу

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу в Олеському замку під час робочої поїздки на Львівщину, передає кореспондент Укрінформу.

"Зараз розробили законопроєкт "Про державно-приватне співробітництво". Це важливо, оскільки є приклади, коли деякі занедбані об'єкти, в тому числі на Львівщині, віддавали в концесію, результат не дуже оптимістичний, я бачив ці об'єкти, вони по десять років, як стояли так і стоять. Режим концесії для замків не зовсім спрацьовує, тому що порти, аеропорти можуть здаватися, а зараз мова йде про залучення приватних інвестицій у створення інфраструктури", - розповів Ткаченко.

Він відзначив, що крім збереження і набування нового змісту експозиціям, бажано, щоб був готель, дорога, заклади харчування, і це можна робити завдяки приватним інвестиціям. За словами міністра, такий баланс поєднання і приватного, і державного фінансування ефективно працює і в Польщі, і в Чехії, і в Словаччині. А зараз хочуть запустити в Україні.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.