Киву запросили до Львова, щоб більше дізнався про Бандеру

Голова Львівської ОДА Максим Козицький запросив народного депутата від ОПЗЖ Іллю Киву до Львова, дізнавшись, що нардеп хоче допомогти вандалам, які облили фарбою пам’ятник Степану Бандері.

Про це очільник Львівщини написав у Фейсбуці.

 

"Депутат від ОПЗЖ Ілля Кива шукає контакти осіб, які облили фарбою пам'ятник Cтепану Бандері у Львові. Хоче їм юридично допомогти та називає їх героями. Я маю іншу пропозицію до нардепа – особисто приїхати до Львова, щоб трохи більше дізнатися про постать провідника ОУН.

Обіцяємо теплий та гарячий прийом! Проявіть справжню мужність не лише на телебаченні та у своїх відосиках, пане Киво!", - написав Козицький.

Депутат від ОПЗЖ Ілля Кива шукає контакти осіб, які облили фарбою пам'ятник Cтепану Бандері у Львові. Хоче їм юридично...

Опубліковано Максимом Козицьким Четвер, 11 лютого 2021 р.

Нагадуємо, що вночі 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам'ятник Степану Бандері у Львові. Напередодні зловмисників затримала поліція, вони виявилися уродженцями Хмельниччини, студентами одного зі львівських навчальних закладів, віком 19 та 24 роки. Ймовірно, вони провели акт вандалізму на замовлення.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.