Поліція впіймала вандалів, які облили фарбою пам’ятник Бандері у Львові

Поліцейські затримали та провели обшуки у двох осіб, яких підозрюють в тому, що вночі 5 лютого у Львові вони облили червоною фарбою пам’ятник Степану Бандері. Ймовірно акт вандалізму зробили на замовлення.

Про це повідомив голова Львівської ОДА Максим Козицький у Фейсбуці.

 

"Слідчі Нацполіції Львівської області підозрюють двох осіб у кримінальному правопорушенні за фактом осквернення пам'ятника Степану Бандері.

За їхнім місцем проживання проведені обшуки та вилучено речові докази, які підтверджують їх вину. Також зараз проводиться розшук особи, яка може бути ймовірним замовником злочину", - написав Козицький.

Як повідомили в Нацполіції Львівської області правоохоронці викрили двох уродженців Хмельниччини, студентів одного зі львівських навчальних закладів, віком 19 та 24 роки.

"Розкриття цього цинічного злочину, вчиненого у Львові, було справою честі для усіх правоохоронців. За місцями їх проживання проведені санкціоновані обшуки із залученням спецпризначенців поліції Львівщини, під час яких були вилучені речові докази.

Слідчі вже повідомили зловмисникам про підозри, невдовзі суд обере їм запобіжні заходи", - повідомив начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Василь Віконський.

Слідчі повідомили зловмисникам про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – обмеження волі на строк від чотирьох до п'яти років або позбавлення волі від чотирьох до семи років.


Нагадуємо, що вночі 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам'ятник Степану Бандері у Львові. Двох зловмисників зафіксували камери спостереження.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.