“Леся Українка: 150 імен”: Мінкульт анонсував масштабний мистецький проєкт

Міністерство культури та інформаційної політики запустило масштабний мистецький проєкт “Леся Українка: 150 імен” та анонсувало заходи, які відбудуться до ювілею поетки.

Про це повідомила пресслужба відомства.

 

"Радянська влада роками знищувала багатогранність образу Лесі Українки, формуючи з неї "народну борчиню". Ювілейний рік — це можливість зруйнувати вкорінені стереотипи та продемонструвати нові грані Лариси Петрівни. Грані, які є вражаюче близькими сучасному українському суспільству", – йдеться на сайті проєкту.

Основні події до 150-го дня народження Лесі Українки проходитимуть в Українському домі у Києві. 25 лютого там відкриють експозицію про особисте життя поетки, її дитинство, родину, почуття, подорожі та дружбу. На виставці презентують галерею портретів та скульптур.

Під керівництвом драматурга Влада Троїцького відбудеться перформанс, "просякнутий проявами Лесі Українки та переосмисленням її ролі". Трансляція перформансу стане частиною експозиції.

З 26 до 28 лютого в Українському домі проведуть дискусії із дослідниками біографії та творчості поетки. Також на час проєкту запустять розмовну онлайн студію "Радіо Леся".

Крім того, до 150-річного ювілею Україна вперше видасть повне і нецензуроване видання творів Лесі Українки у 14-ти томах.

Інформація щодо проєкту розміщена на сайті 150imenlesi.org. Там також представили ювілейну айдентику – логотипи, графічні об'єкти, колористику. І закликали завантажувати її та вільно використовувати у соцмережах, власних сервісах чи продуктах, пов'язаних із Лесею Українкою.

Експозицію в Українському домі можна відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня – безкоштовно.


Нагадуємо, що цьогоріч 25 лютого в Україні та світі відзначатимуть 150-річчя з дня народження Лесі Українки (справжнє ім'я Лариса Косач, у шлюбі Косач-Квітка) – української письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки. 8 лютого 2018 року Верховна Рада України проголосувала за Постанову про відзначення події на державному рівні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.