Арештована коляда 1972 року: світлини й документи онлайн

20 документів про різдвяний вертеп 1972 року, відразу після якого почалась одна з наймасштабніших операцій КҐБ проти дисидентів, опублікували у вільному доступі на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху

Перші дні 1972 року українська інтелігенція зустріла різдвяною колядою, яка була заборонена в атеїстичній державі. Серед колядників — Василь Стус, Ірина Калинець, Михайло Горинь, Стефанія Шабатура та інші українські митці. 

Світлини з львівської квартири Стефанії Шабатури стали речовими доказами проти репресованих по справі "Блок". Оцифровані фото та документи з цієї справи публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України. 

До збірки увійшли:

  • інформаційне повідомлення КГБ з іменами керівників ватаг колядників, переліком адрес;

  • спеціальне повідомлення КГБ про проведення новорічних колядок дисидентами;

  • спостереження за бельгійцем українського походження Ярославом Добошем та його свідчення;

  • спеціальне повідомлення КГБ секретарю ЦК КПУ Шелесту про початок операції "Блок";

  • світлини учасників коляди

Органи держбезпеки цікавилися навіть декораціями святкування. Спецслужби звітують, що у вікні майстерні художниці Людмили Семикіної помітили картину: "... із зображенням маски, на одній з половин котрої намальована стікаюча чорна сльоза і напис" "1971 рік", на іншій — на блакитному тлі знак питання білого кольору і напис: "1972 рік"".

Популярність коляди змушувала КҐБ розглядати й інші варіанти боротьби із нею. Наприклад, в опублікованих документах є пропозиція почати використовувати дійство з ідеологічною метою. 

У рамках операції "Блок" КҐБ також стежив за бельгійцем українського походження Ярославом Добошем, який зустрічався з дисидентами та отримував від них матеріали. Добоша згодом затримали на кордоні та вилучили у нього фотоплівку зі знімками самвидаву та інші документи дисидентів. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.