АНОНС: Онлайн-лекція «Бій під Крутами: перші кроки до незалежності»

«Україну нікому було захищати. Грушевський кинув напризволяще триста недовідчених курсантів. Необстріляні та без вишколу. Усі юні учасники бою під Крутами загинули.»

Такі міфи про Бій під Крутами звучали ще за часів Української Центральної Ради. Протистояння між українською армією та червоними окупантами стало символом патріотизму та жертовності у боротьбі за незалежність України, повідомляє "Освітня Асамблея".

 

Герої Крут затримали наступ військ Муравйова на Київ та дали змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, що фактично означав міжнародне визнання української незалежності. Але російська пропаганда досі поширює неправдиву інформацію навколо однієї з найвдаліших оборонних операцій української армії часів УНР.

Кандидат історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр. Віталій Скальський розповість про важливість Бою під Крутами та його наслідки. А також міфи, якими навіть сучасні історики намагаються применшити героїчну та безкомпромісну боротьбу патріотичної молоді.


Час: 28 січня, четвер, 19:00


Лекція відбудеться онлайн. Щоб отримати посилання, потрібно зареєструватися.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.