На Вінниччині видали книжку про висланих на Соловки жителів області

На Вінниччині у серії книг історико-краєзнавчого проєкту «Моя Вінниччина» вийшло видання - «Біломорські карби Вінниччини. Соловецький мартиролог Поділля».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив редактор книжкової серії "Моя Вінниччина" Михайло Каменюк.

 

"Цю книгу написав письменник, громадський діяч, дослідник історії Поділля з Хмельниччини Богдан Теленько. В його "Біломорських карбах Вінниччини. Соловецькому мартирологу Поділля" подаються повні списки жителів усіх районів Вінницької області, засуджених, розкуркулених і сім'ями висланих в 1933-1935 роках на Соловки.

Все це супроводжується коментарями автора, який не тільки особисто побував в цих пекельних для України місцях, а й зумів з великим ризиком для себе дістати ці недосяжні раніше для широкого загалу документи, котрі зберігалися в секретних архівах ФСБ Росії", - повідомив Каменюк.

Завдяки її появі нащадки багатьох зниклих безвісти на Соловках подолян зможуть віднайти сліди своїх далеких предків.

Видання буде розповсюджене через бібліотечну систему області для полегшення доступу до нього краєзнавців та усіх охочих.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.