Видання «Майн Кампф» у Польщі викликало дискусії серед істориків і бурхливу реакцію в Росії

У Польщі кілька днів тому у видавництві Bellona вийшла критична версія книги «Майн Кампф» Адольфа Гітлера з близько 2 тис. приміток та пояснень.

Публікація книги нацистського лідера викликала неоднозначну реакцію в Польщі, на неї відреагували також в МЗС Росії, передає власний кореспондент Укрінформу.

 

"Майн Кампф" показує джерела німецького нацизму, людожерської системи, яка принесла кількадесят років тому смерть десяткам мільйонів людей і багато нещастя і страждань.

Думаю, що критичне видання цієї книги не повинно викликати негативну реакцію, якщо ведеться дискусія в середовищі істориків, якщо це – критичне видання",- заявив в ефірі Польського радіо Президент Інституту національної пам'яті Польщі Ярослав Шарек.

Іншу думку з цього приводу має польське товариство імені Яна Карського, завданням якого є, зокрема, протидія проявам антисемітизму, ксенофобії, дискримінації за національною ознакою.

У заяві товариства підкреслюється, що видання цієї книги викликає здивування й обурення. "Ми не бачимо жодних ґрунтовних й історичних причин публікувати цей психопатичний маніфест, який підштовхнув до злочину проти людяності мільйони німців та їх союзників-колаборантів",- йдеться в заяві товариства.

Польський історик, професор Войцєх Рошковський заявив, що видання цієї книги можуть використати вороги країни, які лише чекають приводу аби завдати удару по Польщі. На його думку, політичні втрати для країни від публікації "Майн Кампф" можуть бути значні. Таким чином він прокоментував негативну реакцію на публікацію книги з боку МЗС Росії.

Під час брифінгу для ЗМІ в минулий четвер речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що публікація книги Гітлера у Польщі є черговим проявом фальсифікації історії Варшавою, яка "воює з радянськими пам'ятниками", але не знаходить нічого поганого у публікації книги, в якій обґрунтовувалося знищення, між іншими, і польського народу.

Критичну версію "Майн Кампф" з близько 2 тисячами уточнень та пояснень до оригінального тексту Гітлера підготував польський історик Цезарій Круль. Він запевнив, що публікація книги є насамперед науковим матеріалом, спрямованим для істориків, а не широкого загалу.

Нинішнє видання книги Гітлера у Польщі не рекламуватимуть для збільшення продажу. Крім того, ціна "Майн Кампф" має бути дуже високою, аби не приваблювати пересічного читача.

На сайті видавництва Bellona книгу "Майн Кампф" зараз можна придбати за 150 злотих (понад 1,1 тис. грн).

У Польщі книга Гітлера вже видавалася в 1992 та 2005 роках.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.