АНОНС: онлайн-зустріч «Україна Соборна»

21 січня 2021 року Український інститут національної пам’яті проведе онлайн-зустріч «Україна Соборна»

Захід приурочено до 102-ої річниці проголошення Акта Злуки Української та Західноукраїнської народних республік. Переглянути трансляцію можна на фейсбук-сторінці УІНП. Початок – 21 січня о 12:00.
Як зазначають організатори, ідея заходу полягає в тому, щоби зібрати представників з різних областей з нагоди Дня Соборності України задля обговорення таких питань:
- які події відбувалися в їхньому регіоні 100 років тому?
- як відроджувалося свято Соборності в краї?
- які проблеми з минулого залишаються актуальними сьогодні?
- як бачиться соборність України в майбутньому?
У включенні беруть участь представники територіальних органів Інституту та запрошені - люди різних професій (історики, філософи, політологи тощо).
Мета: актуалізувати тему необхідності консолідації, популяризувати знання про події Української революції, зокрема шлях українства до проголошення Акта Злуки 1919 року, показати, що ми відповідальні за пам'ять про минуле та творення майбутнього, реально оцінюємо виклики сучасності та вміємо об'єднуватися перед ними.
У заході візьмуть участь представники Києва, Дніпра, Вінниці, Одеси, Луцька, Чернігова, Харкова та Рівного. 
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.