В Росії встановлять дві силіконові статуї Берії

Росатом встановить в атомному павільйоні московського ВДНГ фігури Лаврентія Берії, а також Цар-бомбу, напильник та мухобійку

Про це повідомляє сайт Відкриті Медіа.

 

На думку представника Росатома, завдяки керівництву "Атомним проєктом СРСР" наркомом внутрішніх справ СРСР Берією, "вдалось у короткі строки порушити монополію Америки на ядерну зброю".

При цьому, у прес-службі Росатома посилаються на слова "Якби не Берія, то атомної бомби у нас би не було", які нібито сказав академік Ігор Курчатов. Насправді ці слова були приписані академіку сином Берії у книзі "Мій батько – Лаврентій Берія".

У кожного манекена Берії будуть вандалостійкий тулуб, силіконова голова, імплантоване натуральне волосся та акрилові очі.

Окрім Берії, в експозиції встановлять фігури генералів НКВС Аврамія Завенягіна та Павла Судоплатова, а також кількох академіків. Серед реквізитів – "Цар-бомба", напильник, мухобійка та інші предмети.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.