АНОНС: апеляційний суд щодо книжки "Справа Василя Стуса"

Напередодні Дня Соборності Київський апеляційний суд розпочне розгляд скарги на рішення Дарницького районного суду столиці, який заборонив поширення книжки "Справа Василя Стуса"

21 січня о 14.00 у Київському апеляційному суді (вул. Солом'янська, 2а) відбудеться засідання щодо відомого всім рішення Дарницького суду. 

19 жовтня 2020 року Дарницький райсуд Києва частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука до видавництва "Vivat" та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книжки "Справа Василя Стуса".

Зокрема суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книжці, і зобов'язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований наклад і подальше тиражування до усунення фраз, що несуть інформацію про Медведчука.

26 листопада Київський апеляційний суд відкрив провадження за скаргою представника Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книжки "Справа Василя Стуса".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.