Історичний музей Дніпра назвав безпечні для селфі фотозони

Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького запросив усіх охочих долучитися до Міжнародного дня музейних селфі, зробивши безпечні "карантинні" фото

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці

"Історичний музей вже всьоме долучається до відзначення щорічного Дня музейного селфі. Навіть локдаун нам не перешкода. Але через закриття музею та його відділів, ми пропонуємо зробити селфі на вулиці. До Вашої уваги відразу дві фотозони: кам'яні ідоли і військова техніка. Також селфі можна робити і на фоні музейних будівель", – йдеться в повідомленні.

Фотографуватися пропонують у період з 18 по 24 січня, публікувати світлини потрібно під постом у Фейсбуці чи на власній сторінці у соцмережі. Щоб взяти участь у розіграші призів від музею, потрібно поставити хештеги #Museumselfieday, #Museumselfie і #DNIM. Переможця визначатимуть за кількістю набраних уподобань. Оголошення переможців відбудеться 25 січня.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.