Біля Каїру археологи виявили поховальний храм

У ході розкопок єгипетські археологи виявили поховальний храм, понад 50 дерев’яних саркофагів та п’ятиметровий папірус із зображенням головного божества давньоєгипетської Книги мертвих.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The National.

Всесвітньо відомий археолог з Єгипту Захі Хавас повідомив про нові знахідки в Сакарі, величезному некрополі стародавньої єгипетської столиці Мемфіс, що входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

За його словами, храм належав королеві Наерт, дружині короля Теті, першого фараона шостої династії, який правив у період Нового царства (16 століття - 11 століття до нашої ери).

Відкриття були здійснені спільно науковцями з інституту Хаваса та Міністерства старожитностей Єгипту.

"Найголовнішим відкриттям, на мій погляд, є храм. Біля цього храму ми знайшли склад, де зберігалися інструменти, які використовували для проведення ритуалів у храмі", - розповів Хавас журналістам.

За його словами, під час розкопок було виявлено 22 могили. У них було знайдено 52 дерев'яні труни, що належать до періоду Нового царства.

Команда археологів також виявила стародавні статуї, іграшки, дерев'яні човни та поховальні маски.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.