Викопаний в лісі архів УПА виклали онлайн

320 документів підпільників, закопаних у лісі на Львівщині, через 70 років стали доступними для українців.

Колекцію документів публікує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

Архів знайшли у 2009 році у лісі поблизу села Лапаївка Львівської області. Повстанці закопали його у металевому молочному бідоні восени 1950-го. Так підпільники сподівалися врятувати свідчення про їхню боротьбу. Знайдений у доброму стані архів "чорні археологи" розпродали серед колекціонерів в Україні, Німеччині та Польщі.

"Центру досліджень визвольного руху тоді вдалося домовитися про копіювання. Відтак весь архів тепер оприлюднено онлайн. Нашою місією є робити минуле доступним, тож імена повстанців, персональні історії депортації, документація УПА дійшли до українців, хоч і через 70 років", — говорить директорка Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

"Лапаївський архів є унікальною знахідкою для науковців та громадськості, — пояснює історик та член Центру Руслан Забілий. — Знайдений масив включає, до прикладу, поради для підпільної друкарні, описи вибухівки, інструкція про ведення фінансів, поіменні списки загиблих повстанців з біографіями та описами обставин загибелі. Ми припускаємо, що архів збирали для Проводу ОУН, ймовірно, частина з документів призначалася для генерала Романа Шухевича, Головного командира УПА".

До онлайн-збірки увійшли:

  • документи СБ ОУН: інструкції, протоколи допитів;
  • праці підполковника УПА Степана Фрасуляка — "Хмеля", який керував підготовкою повстанців;
  • звіти підпілля з Волині, Львівщини, Дрогобиччини, Рівненщини, Станіславщини, Тернопільщини;
  • вишкільні матеріали, інструкції, листівки; 
  • накази про присвоєння звань воякам УПА;
  • списки загиблих у боротьбі з більшовиками, некрологи.

Один із документів —  уривки із листів селян, яких депортували у Сибір. Люди голодують і просять родичів про допомогу: "...Прошу тебе не забувай про мене, рятуй, чим можна і як можна, бо дуже тяжко жити...Прошу вас дорогі родичі требуйте дітей додому, хай з голоду не вмирають".

Також архів містить поіменний список вивезених у Сибір дітей, юнаків та людей старшого віку. Повстанці описали жорстоку процедуру вивезення людей більшовиками та зібрали статистичні дані про депортації  в одному з районів.

"На жаль, так і не вдалося домовитися про копіювання дереворитів художника "Свирида", учня Ніла Хасевича. Ця спадщина наразі в приватній колекції, і залишається невідомою для мистецтвознавців та істориків", — додає Руслан Забілий. 


Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Громадська організація "Центр досліджень визвольного руху" вже 19 років збирає, реставрує, копіює і робить доступними документи УПА та ОУН. 



Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.