В Україні заснували літературну премію за найкращі історичні твори

У Вінницькій області заснували Всеукраїнську літературну премію імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики.

Про це у Фейсбуку повідомив голова Вінницької обласної організації Національної спілки письменників Вадим Вітковський.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

"Вінницьке обласне відділення Національної спілки письменників України та обласна комунальна установа "Видавничий дім "Моя Вінниччина", спільно з родиною Миколи Рябого оголошують про заснування щорічної Всеукраїнської літературної премії імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики (поема, оповідання, повість, роман, п'єса) видані, опубліковані чи поставлені на сцені поточного року", - повідомив Вітковський.

За його словами, лауреатові вручатимуть грошову премію, диплом установленого зразка щороку, до 7 грудня, дня народження видатного українського письменника і патріота Миколи Рябого.

Твори на здобуття премії прийматимуть щорічно до 1 листопада на адресу Вінницької обласної організації НСПУ.


Микола Рябий – вінничанин, відомий письменник, автор першого в Україні роману про героїв Крут "Ще не вмерла Україна", двічі номінувався на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. У доробку понад 30 повістей та романів, що оповідають про історичне минуле України та становлення її державності. Зокрема "33-й. Маленька повість про великий голод" і роман "Упала звізда Полин", присвячені аварії на ЧАЕС. Романи "Облава на озброєного вовка" і "Вервольф. Хроніка "озброєних вовків" розповідають про будівництво ставки Гітлера під Вінницею та боротьбу з нацизмом.

Письменник також упорядкував подорожній щоденник Павла Халебського "Україна — земля козаків" про подорож "православного патріарха Антиохійського і Всього Сходу Макарія ІІІ з Халеба до Московії й на зворотному шляху через Русь-Україну за урядування христолюбивого й хороброго гетьмана Богдана Хмельницького".

Він переклав, упорядкував і прокоментував ряд художніх, історичних та духовних книг.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.