В Україні заснували літературну премію за найкращі історичні твори

У Вінницькій області заснували Всеукраїнську літературну премію імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики.

Про це у Фейсбуку повідомив голова Вінницької обласної організації Національної спілки письменників Вадим Вітковський.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

"Вінницьке обласне відділення Національної спілки письменників України та обласна комунальна установа "Видавничий дім "Моя Вінниччина", спільно з родиною Миколи Рябого оголошують про заснування щорічної Всеукраїнської літературної премії імені Миколи Рябого за найкращий літературний твір історичної тематики (поема, оповідання, повість, роман, п'єса) видані, опубліковані чи поставлені на сцені поточного року", - повідомив Вітковський.

За його словами, лауреатові вручатимуть грошову премію, диплом установленого зразка щороку, до 7 грудня, дня народження видатного українського письменника і патріота Миколи Рябого.

Твори на здобуття премії прийматимуть щорічно до 1 листопада на адресу Вінницької обласної організації НСПУ.


Микола Рябий – вінничанин, відомий письменник, автор першого в Україні роману про героїв Крут "Ще не вмерла Україна", двічі номінувався на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. У доробку понад 30 повістей та романів, що оповідають про історичне минуле України та становлення її державності. Зокрема "33-й. Маленька повість про великий голод" і роман "Упала звізда Полин", присвячені аварії на ЧАЕС. Романи "Облава на озброєного вовка" і "Вервольф. Хроніка "озброєних вовків" розповідають про будівництво ставки Гітлера під Вінницею та боротьбу з нацизмом.

Письменник також упорядкував подорожній щоденник Павла Халебського "Україна — земля козаків" про подорож "православного патріарха Антиохійського і Всього Сходу Макарія ІІІ з Халеба до Московії й на зворотному шляху через Русь-Україну за урядування христолюбивого й хороброго гетьмана Богдана Хмельницького".

Він переклав, упорядкував і прокоментував ряд художніх, історичних та духовних книг.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.