In memoriam. Помер учений-орієнталіст Ігор Черніков

9 січня 2021 року пішов із життя Ігор Федорович Черніков – відомий український учений-орієнталіст, дослідник історії Туреччини, українсько-турецьких зв'язків, історії міжнародних відносин.

Про це повідомляє Інститут історії України НАН України.

 

Ігор Федорович зробив вагомий внесок у відродження сходознавчих студій в Україні наприкінці 1950-х – на початку 1960-х рр.

Після закінчення факультету міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка пройшов шлях від учителя київських середніх загальноосвітніх шкіл, де викладав всесвітню історію англійською мовою, аспіранта та старшого наукового співробітника Інституту історії АН УРСР до завідувача відділу історії країн, що розвиваються, Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн (1978-1992).

Упродовж 1993-2000 рр. обіймав посаду головного наукового співробітника Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Ігор Федорович стояв у витоків розбудови Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, входив до складу його Вченої ради.

До творчого доробку вченого належать близько 230 наукових і науково-популярних праць. Зокрема, він є автором 5 індивідуальних монографій, керівником авторського колективу, відповідальним редактором і співавтором 12 колективних монографій.

Ігор Федорович брав активну участь у науковому житті відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, зокрема, підготовці збірника наукових статей пам'яті доктора історичних наук, професора С.М. Пархомчука "Проблеми балканістики, сходознавства та міжнародних відносин" (Київ, 2007), енциклопедичного словника-довідника "Україна в міжнародних відносинах" (Київ, 2009-2016, вип.1-6), упродовж певного часу був членом редколегії і виступав рецензентом міжвідомчого збірника наукових праць "Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки".

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.