В Ірландії опублікували звіт про смертність в «будинках матері та дитини»

В Ірландії опублікували звіт про притулки для одиноких матерів та їхніх дітей, які діяли з 1920-х по 1990-і роки.

Про це пише "Русская служба Би-би-си".

 
фото: reuters

У спеціальній доповіді розповідається про долю 56 тисяч жінок. Всього в Ірландії існувало 18 таких будинків. Зазвичай цими закладами управляли черниці і католицькі священники. Останні такі притулки закрили лише в 1998 році. Вони фінансувалися державою, а діти звідти нерідко потрапляли в інші родини без згоди матерів.

У звіті також зазначається, що значною мірою відповідальність за те, що дівчата потрапляли до притулків для матері й дитини, лежить на їхніх сімʼях. У звіті наводяться анонімні свідчення про те, що породіль ображали, принижували і били. Деяким матерям, які часто ставали жертвами зґвалтувань та інцесту, не було й 13 років.

Особливу увагу в доповіді присвячено ставленню до дітей у цих притулках. За час існування таких будинків у них померло 9 тисяч дітей. Рівень дитячої смертності там перевищував офіційний показник практично в пʼять разів. До 1960-х років дітей у них не рятували, і шанси вижити там були значно нижчі, ніж у звичайних сімʼях. Від чого конкретно вмирали діти, у звіті не повідомляється.

Зʼясувалося також, що дітей з 1943 по 1973 рік використовували при тестуванні нових видів вакцин.

Премʼєр-міністр Ірландії Міхал Мартін заявив, що у трагедії винне все суспільство. "Ми зробили це самі з собою, ми дуже погано вчинили з цими жінками", — сказав він. Мартін перепросив від імені держави, зазначивши, що доповідь висвітлила повну відсутність емпатії, розуміння і співчуття протягом тривалого періоду.

Глава католицької церкви Ірландії також вибачився перед усіма потерпілими і підтримав спроби розібратися у тому, що відбувалося в ті роки.

У доповіді не повідомляється про фінансові виплати, але ірландський уряд заявив, що певні групи отримають компенсацію. Влада також пообіцяла ухвалити закон, який дозволить ексгумувати останки дітей, а матері отримають доступ до інформації про своїх дітей.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.