В Угорщині знайшли скарб із близько 7000 рідкісних монет

Археологи, які досліджували середньовічну пам’ятку в містечку Уйлендєл, поблизу Будапешта в центральній Угорщині, виявили схованку з близько 7000 срібних та золотих монет.

"Ця знахідка – найбільший скарб монет пізнього Середньовіччя, будь-коли знайдений в окрузі Пешт", - йдеться в повідомленні Музейного центру Ференці, передає Mukachevo.net.

 

Найдавніша з монет, що датується II-м століттям, - це срібний денарій Луція Вера, імператора Римської імперії (161-169 років). Також знайдено кілька золотих монет часів угорського короля Матяша І Корвіна (1458–1490), а також срібні часів Владислава ІІ Ягелона (1490–1516) та Лайоша ІІ (1516-1526). Цікавим є ватиканський денарій часів папи Пія ІІ, що є дуже рідкісною монетою.

За оцінками археологів, загальна вартість знахідки близько 74 золотих форинтів на той час, коли їх було заховано. Тоді за них можна було купити 7 коней, а сьогодні можна придбати розкішний автомобіль.

Вважається, що вони були приховані мешканцями району під час нападу ворогів. На думку науковців скарб було заховано приблизно 1520 року, тобто перед відомою Битвою при Могачі, що відбулась 29 серпня 1526 року, в якій Османська імперія завдала нищівної поразки об'єднаному угорсько-чесько-хорватському війську.

Дводенними розкопками керував Балаж Надь за допомогою волонтерів з Асоціації археологічних громад. Раніше під час розкопок було виявлено 150 середньовічних монет практично на цьому ж місці у 2019 році.

Зараз було знайдено горщик, який вже був розбитий плугом очевидно при осінньому оранні землі. Плуг потягнув монети за собою у певному напрямку, але тракторист їх не помітив.

У окрузі Пешт це найцінніший монетний скарб пізнього середньовіччя, який був знайдений досі, тож попереду серйозні дослідження регіону.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.