УІНП випустив перший ролик про історію степової України. ВІДЕО

Південний міжрегіональний відділ УІНП створив серію краєзнавчих лекцій про степову Україну – «Український Південь», що ставить за мету деконструкцію російських імперських міфів про історію Північного Причорномор'я.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Російська імперська і згодом радянська історіографія брехнею і міфологізацією прибрала до рук історію Південної України: "Дике поле", "безлюдні степи", "татарська орда" і потім раптом – "Новоросія".

Тож цією серією краєзнавчих роликів ми хочемо спростувати багато міфів, які утворювали брехливий метанаратив російської історії, та розказати, що на території Північного Причорномор'я довгий час проживали пліч-о-пліч з українцями інші народи, допоки сюди не прийшла російська імперська колонізація", - розповів начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як зазначається, всього буде оприлюднено п'ять лекцій, що висвітлюють різні аспекти історії Південної України.

Перший фільм краєзнавчого проєкту - "Український Південь: Історія Білгород-Дністровського" розповідає строкату історію колишнього Аккерману, стіни якого пам'ятають майже десяток імперій і стільки ж різних історичних епох. Утім, є у міста й український стрижень, що залишався тут із Середніх віків по сьогодні.

Ролик розробила студія ONYKO Films. Консультанти ролика - доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Полторак; співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології Олег Савельєв; директор КП "Фортеця" Олександр Морозов; завідувач кафедри історії України Південноукраїнського педагогічного університету ім. К. Ушинського Андрій Красножон.


Нагадуємо
, що інформаційно-просвітницька кампанія "Південь без міфів" стартувала у липні 2020 року.

Теми

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.