Суд Південної Кореї зобовʼязав Японію виплатити компенсації колишнім «жінкам розради»

У Південній Кореї суд зобовʼязав уряд Японії виплатити по 100 мільйонів вон (близько $91 тис.) 12 колишнім «жінкам розради», які в роки Другої світової війни були силоміць відправлені в військові борделі японської армії.

Про це пише BBC.

"Жінки розради"

12 із 16 нині ще живих кореянок, які пройшли через "станції розради", подали позов ще в 2016 році. До рішення суду дожили тільки 6 жінок.

Проблема минулого досі гостро стоїть в Південній Кореї і залишається каменем спотикання у відносинах з Японією.

З 1932 по 1945 рік військове командування Японської імперії створювало на окупованих територіях військові борделі ("станції розради"), в які насильно заганяли жінок з місцевого населення. Через такі "станції" пройшло за різними оцінками від 200 до 400 тисяч жінок з Кореї, Китаю, Тайваню, Філіппін та Індонезії. Багато з них померли через жорстокість і хтивість японських солдат.

Південна Корея вважає, що "Японія свідомо скоювала злочини проти людяності". У 2015 році країни уклали угоду, в рамках якої Японія принесла жертвам "станцій" вибачення і взяла на себе зобовʼязання створити фонд допомоги, але південнокорейські активісти і жертви Японської імперії виступили із різкою критикою. Вже у 2017 році новий президент Південної Кореї зажадав від Японії переглянути документ.

Премʼєр-міністр Японії Йосіхіде Суга назвав рішення суду неприйнятним. Він заявив, що країна закрила питання з Південною Кореєю про компенсації за злочини під час окупації ще в 1965 році, коли виплатила $500 мільйонів.

У японському уряді додали, що не будуть оскаржувати рішення, оскільки не визнають його легітимність, а МЗС Японії висловило протест послу Південної Кореї.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.