У Йорданії під час комунальних робіт виявили давньоримські лазні

У столиці Йорданії під час комунальних робіт випадково знайшли залишки давньоримських лазень — вони були розташовані в метрі під асфальтом. Знахідка поставила перед владою дилему — зберегти археологічну місцину або забезпечити місто Амман сучасною системою захисту від паводків.

Про це повідомляє Reuters.

 

Урядовий комітет роздумує над питанням, продовжувати комунальні роботи з будівництва підземного каналу для позбавлення міста від надлишку ґрунтових вод чи розширити дослідження давніх лазень.

Залишки печей є ознакою складної системи опалення, яку раніше не знаходили в залишках давнього міста Філадельфія, на яких побудований сучасний Амман.

"Ми знайдемо баланс у потребах міста — щоб захистити його від затоплення та вберегти старожитності під вулицями. Амман був одним із найбільших римських міст і мав одну з найбільших лазень… Де б ти не копав у Аммані, знайдеш античність", — заявив голова Міністерства старожитностей Йорданії Язід Елаян.

Допоки уряд не прийняв рішення, що робити зі знахідками, будівництво підземного каналу припинили.

Амман — давнє місто, в якому досі можна побачити багато слідів римської цивілізації, від амфітеатру на шість тисяч глядачів до монументального фонтану Німфей та храму Геракла на одному з найвищих пагорбів йорданської столиці.

Погіршення інфрастуктури та безсистемне містобудування отруюють велике місто, в якому над п'ятьма шарами давніх цивілізацій — аммонітської, моавітської, римської, грецької та ісламської — мешкають близько чотирьох мільйонів людей.

Міські чиновники вже висловили побоювання, що затримки в будівництві дренажної системи можуть призвести до затоплення центральної частини Амману цієї зими.

Місто переживає швидке розростання протягом останніх десятиліть — в основному завдяки хвилям біженців внаслідок арабо-ізраїльського конфлікту та регіонального неспокою, що перетворив заспане містечко в один з найбільших близькосхідних мегаполісів.

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.