У Вінниці відкрили вуличну виставку «Забуті жертви ІІ світової війни»

Понад три роки організатори виставки «Забуті жертви ІІ світової війни», що від учора розміщена на площі Героїв Небесної Сотні у Вінниці, збирали документи в українських і німецьких архівах. Шукали унікальні фото у приватних колекціях, свідків трагедії…

Про це повідомляє Армія Inform.

 

— Навіть 75 років потому чимало сторінок Другої світової війни залишаються недослідженими, а жертви – забутими, – коментують організатори. – Про них не говорилось у Радянському Союзі, їх вважали незручними, вони не вписувались у героїчну історію, їх навіть вважали зрадниками. Зокрема, йдеться про 1800 знищених пацієнтів Вінницької психіатричної лікарні та військовополонених вінницького "Шталагу-329".

Виставка, що налічує 16 стендів, буде доступною для вінничан та гостей міста протягом місяця. Першими її відвідали військовослужбовці Вінницького гарнізону.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.