У джунглях Амазонії знайшли тисячі доісторичних малюнків. ФОТО

Десятки тисяч наскельних малюнків льодовикового періоду виявлені в лісах Амазонки: на них зображені й види тварин, які вимерли ще в древні часи.

Про це повідомляє The Guardian.

 
фото: Marie-Claire Thomas/Wild Blue Media

Йдеться фактично про одну з найбагатших колекцій доісторичного наскельного образотворчого мистецтва.

Ці малюнки, створені близько 12,5 тис. років тому на скелях, що простягаються територією Колумбії більш як на 10 кілометрів, відкрили науковці з Великої Британії та Колумбії.

Це місце вже встигли охрестити "Сікстинською капелою древніх".

Малюнки були знайдені ще минулого року, втім інформація про це трималася в секреті, оскільки вони були зняті для великого серіалу Channel 4 "Таємниці джунглів: Загублені королівства Амазонки", який покажуть у грудні 2020 року.

Унікальне місце розташоване в Серранія-де-ла-Линдоса, де поруч із національним парком Чірібікете виявлені інші наскельні зображення.

Ведуча документального фільму археолог Елла Аль-Шамах сказала: "Місце настільки нове, що вони ще навіть не дали йому назви".

 
фото: Marie-Claire Thomas/Wild Blue Media

Вік наскельних малюнків частково можна визначити за зображеннями вимерлих тварин льодовикового періоду, таких як мастодонт, доісторичний родич слона, який вимер в Південній Америці приблизно 12 тис. років тому.

Є також зображення палеолами – вимерлого верблюда, гігантських лінивців і коней льодовикового періоду. Цих тварин бачили і малювали одні з найперших людей, що колись досягли Амазонки.

Вчені вважають, що на вивчення малюнків "знадобляться покоління". Інші зображення включають риб, черепах, ящірок і птахів, людей, які танцюють і тримаються за руки. Одна фігура в масці, що нагадує птаха з дзьобом.

 
ФОТО: Ella Al-Shamahi

Територія, на якій виявлені малюнки, до недавнього часу була повністю закритою, для безпечного входу на неї все ще ведуться переговори.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.