На відновлення української церкви в Празі зібрали мільйон крон

На відновлення згорілої православної дерев'яної церкви святого Михаїла в Празі зібрали понад 1 мільйон крон.

Про це повідомляє інтернет-радіо iRozhlas.

 

Публічний збір коштів було оголошено мерією Праги. Збір грошей триватиме до 4 листопада 2021 року, повідомив прессекретар мерії чеської столиці Віт Гофман.

Нині експерти намагаються задокументувати залишки згорілого храму в Саду Кінських, після чого почнеться проєктування відновлювальних робіт.

Найближчими тижнями також відбудеться координаційна нарада представників Праги з православним духовенством, на якій буде розглянуто питання співпраці чи допомоги у сертифікації та реставрації інтер'єру. "На даний час неможливо оцінити, скільки в цілому буде коштувати реконструкція", - сказав речник.

За словами Гофмана, фахівці з охорони пам'яток за допомогою 3D-сканера безкоштовно створять 3D-модель храму, на підставі якої почнуться роботу з його відновлення.

Раніше посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс повідомив, що дипломати вестимуть переговори з міською владою про відновлення церкви. Розглядається також можливість звернення до Закарпатської області, щоб знайшли майстрів, які володіють відповідними навичками і технікою відновлення.


Нагадуємо, що церкву було побудовано у так званому бойківському будівельному стилі з елементами народного бароко. Її довжина – близько 14 метрів, а ширина – 8 метрів. Вежа була близько 17 метрів. Фахверкові частини церкви були покриті ґонтовим дахом.

Із 2008 року церква перебувала у користуванні православної спільноті Чехії та Словаччини. Споруда є власністю Праги і знаходиться у віданні чеського Етнографічного музею.

Дерев'яну православну церкву, побудовану в другій половині ХVІІ століття, перевезли в Прагу з села Великі Лучки поблизу Мукачева в 1929 році як подарунок русинів. У жовтні цього року церква згоріла майже повністю. Причина пожежі досі невідома.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.