На відновлення української церкви в Празі зібрали мільйон крон

На відновлення згорілої православної дерев'яної церкви святого Михаїла в Празі зібрали понад 1 мільйон крон.

Про це повідомляє інтернет-радіо iRozhlas.

 

Публічний збір коштів було оголошено мерією Праги. Збір грошей триватиме до 4 листопада 2021 року, повідомив прессекретар мерії чеської столиці Віт Гофман.

Нині експерти намагаються задокументувати залишки згорілого храму в Саду Кінських, після чого почнеться проєктування відновлювальних робіт.

Найближчими тижнями також відбудеться координаційна нарада представників Праги з православним духовенством, на якій буде розглянуто питання співпраці чи допомоги у сертифікації та реставрації інтер'єру. "На даний час неможливо оцінити, скільки в цілому буде коштувати реконструкція", - сказав речник.

За словами Гофмана, фахівці з охорони пам'яток за допомогою 3D-сканера безкоштовно створять 3D-модель храму, на підставі якої почнуться роботу з його відновлення.

Раніше посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс повідомив, що дипломати вестимуть переговори з міською владою про відновлення церкви. Розглядається також можливість звернення до Закарпатської області, щоб знайшли майстрів, які володіють відповідними навичками і технікою відновлення.


Нагадуємо, що церкву було побудовано у так званому бойківському будівельному стилі з елементами народного бароко. Її довжина – близько 14 метрів, а ширина – 8 метрів. Вежа була близько 17 метрів. Фахверкові частини церкви були покриті ґонтовим дахом.

Із 2008 року церква перебувала у користуванні православної спільноті Чехії та Словаччини. Споруда є власністю Праги і знаходиться у віданні чеського Етнографічного музею.

Дерев'яну православну церкву, побудовану в другій половині ХVІІ століття, перевезли в Прагу з села Великі Лучки поблизу Мукачева в 1929 році як подарунок русинів. У жовтні цього року церква згоріла майже повністю. Причина пожежі досі невідома.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.